Відокремлені члени
речення
(розробка уроку
захисту знань)
Тема: Відокремлені члени речення.
Мета:
Повторити, узагальнити і систематизувати знання учнів
про відокремлені члени речення;
удосконалення
вміння і навички знаходити в тексті
відокремлені члени речення, правильно
використовувати їх в усному і писемному мовленні;
розвивати пам’ять, словесно-логічне
мислення, довільну увагу, вміння робити висновки;
виховувати любов до рідного слова,
рідної мови, найкращі моральні якості.
Тип
уроку. Урок
захисту знань.
Обладнання:
картки із завданнями; тексти твору К. Мотрич
„Молитва до мови”; тлумачний словник. Опорні схеми і
таблиці
„Відокремлені члени речення”.
Девіз уроку; Працювати дружно, плідно
протягом усього уроку, щоб вивчити на відмінно мову рідного народу.
Епіграф:
Мова ― душа кожної нації, її святощі,
її найцінніший скарб. І поки живе
мова,
житиме народ як національність.
Іван Огієнко
I. Організаційний
момент.
а) повідомлення учнів про підготовку до уроку.
б) перевірка домашнього
завдання.
II. Актуалізація
опорних знань.
1. Мозкова атака.
- Що таке відокремлення?
- Які члени можуть відокремлюватися? Яка їхня роль?
- За яких умов відокремлюються другорядні члени речення?
- Які спільні умови відокремлення для означень і прикладок?
- Чи завжди можуть відокремлюватися дієприкметникові та
дієприслівникові
звороти?
- Які особливості в інтонації речень з відокремленими
членами
речення?
2. Перевірка домашнього завдання.
(На столі лежать
укупі нарізані з паперу пронумеровані квадратики. Учитель витягає один з них і перевіряє домашнє завдання в того учня, чий порядковий
номер у журналі збігається з витягнутим).
Оцінювання учнів.
III. Повідомлення
теми і мети уроку.
1. Метод передбачення.
На дошці записані
рядки із вірша П. Куліша „Рідне слово”.
Так, ми на те у наш
убогий мир прийшли,
Щоб мову з мов, людських скалічену, забвенну,
З народних вус узять і
в перло вознести.
― Діти, як ви думаєте, про що
йтиметься на уроці? Спробуйте відгадати культурологічну тему нашого уроку.
(запис речення в
зошити)
Вступне слово вчителя.
Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших це мова.
З раннього дитинства і до глибокої старості
невіддільно пов’язана з мовою, єдиним
знаряддям, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках
істини.
Світ мов казка.
І пізнаємо ми його за допомогою
слова.
― Діти, з чим у вас асоціюється поняття «слово”, „рідна
мова”?
― Так, мова – найбільший скарб!
А яких скарбів носієм є рідна мова?
На це питання ми повинні
дати відповідь як на сьогоднішньому уроці, так і на наступних,
використовуючи матеріал з теми” Відокремлені члени речення, розділові знаки при
них”.
IV. Удосконалення
умінь і навичок, набутих на попередніх уроках.
1. Робота з картками.
(два учні працюють біля дошки, решта учнів працюють
самостійно над розбором речення, записаним із дошки)
2. Слово учителя.
Ми з вами одержали у спадок багату, розвинену мову,
мелодійну, співучу, витончену. Нею можна висловити все: і найглибші думки, і
найпотаємніші почуття.
а) Репродуктивна бесіда.
Запитання до класу:
― З чого почався шлях до нашого слова?
― Де його коріння?
― Які думки виникають у вас з приводу
цього?
(Учні дають відповіді
на запитання, використовуючи інформацію
про становлення мови)
― А які вислови про мову ви
знаєте? Що говорили про мову письменники
і вчені? Чому, як ви думаєте, вони звертаються до цієї
теми?
Мікрофон
(учні по черзі цитують висловлювання українських
письменників і вчених)
3. Запис учнів найвлучніших висловів.
Як парость виноградної лози, плекайте мову.
М. Рильський
Знай, бережи велике
надбання свого народу ― рідну українську мову.
В.Сухомлинський
― Завдання: пояснити пнктограми та орфограми в реченнях. Зробити розбір речення за частинами мови.
― Які особливості інтонації речень з
відокремленими членами?
4. Завдання.
Уявіть, що мова стала живою істотою. Відповіді на які запитання ви б хотіли почути від неї.
(учні формують
запитання до мови)
а тепер послухайте монолог Мови і випишіть з нього відокремлені члени речення.
Вибіркове письмо
а) робота в групах
1 група ― виписати відокремлені означення і прикладки;
2 група ― відокремлені обставини;
3 група ― відокремлені додатки.
― Зробити словотвірний аналіз слова «тисячоліття”.
Підсумок: так, ми з вами
повинні докласти всіх зусиль, шоб
мова жила, а це можливо лише при її
вивченні, вмінні спілкування, говоріння, слухання.
5. Фізкультхвилинка.
Інсценізація розмови
у транспорті.
6. Робота в групах.
Метод „Думай ― ділися
думками з партнером”.
1 група ― працює з текстом методом
„Позначки”
2 група ― за графічною схемою складає речення
3 група ― користуючись прийомом
„Конструктор”, з 2 речень будує одне
речення з відокремленими членами.
4 група― складає діалог на
лінгвістичну тему „Відокремлені члени речення”.
7. Пропонування (або сенкен).
(Один учень працює
біля дошки, а всі інші працюють самостійно
на аркушах)
Звучить мелодія, учні
складають гроно до слова „мова”.
(„Мова”; мила, благозвучна, мелодійна, плавна, зрозуміла,
точна, слов’янська, квітуча, колискова, музика, Україна)
(Учень, який працює
біля дошки, складає сенкен. Учні за партами
складають твір - рекламу „Вивчайте українську мову”.
Учні пояснюють
лексичне значення слів „реклама”, „сенкен” („сенкант”).
8. Вчитель: Мова...
Вона існує, живе, бореться незалежно від
того, думаємо ми про неї, чи ні, турбуємося чи забуваємо, шануємо чи зраджуємо.
Та пам’ятаймо, що мова ― найбільший скарб, який треба
знати, шанувати і берегти.
Цього прагне і Катерина Мотрич у звернені до мови „Молитва
до мови”.
― А що таке молитва? (учні за словником визначають
лексичне значення слова)
Хлопець і дівчина із запаленими в руках свічками читають
„Молитву до мови”.
а) робота над
текстом.
― Чому письменниця назвала своє
звернення молитвою? Як ви розумієте зміст першого абзацу? Як ставиться автор до висловленого?
Чим це підтверджується?
б) самостійна робота.
Записати головну
думку тексту, використовуючи речення з відокремленими членами.
V. Підсумок уроку.
9. Творча робота
продовжити речення, використовуючи відокремлені члени (речення записані на дошці).
I-
варіант. Кожен народ, що дбає про своє
сьогодення і майбуття, знає ...
II-
варіант. Цей урок змусив мене
задуматися над тим ....
10. Домашнє завдання : §9-10;
підготуватися до тематичного оцінювання.
I група. Виписати з вірша
„Українська мова” В. Симоненка 5 речень з відокремленими членами.
II група. Скласти твір
–мініатюру про манеру спілкування.
11. Оцінювання унів.
Тема любові в новелі
«Три зозулі з поклоном»
ЧИ ВМІЄМО МИ «ВІДЧУВАТИ ЛЮДИНУ, ЯК РАНА СІЛЬ*
Тема любові в новелі «Три
зозулі з поклоном»
Мета:
проаналізувати новелу Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»; навчати
бачити внутрішню красу людини; розвивати здатність розуміти, співпереживати,
берегти вірність; поглибити поняття про новелу; розвивати усне й писемне мовлення;
виховувати старшокласників у дусі високої моральності.
Тип
уроку: урок формування й удосконалення знань, умінь і навичок.
Обладнання:
портрет Григора Тютюнника, обрамлений вишитим рушником; аудіозапис пісні
«Летіла зозуля через мою хату...»; словник літературознавчих термінів.
Епіграфи:
Надвечірнім простором солоним,
Подолавши даль гірких років,
Три зозулі прилетять з поклоном
До квітчасто-чистих рушників.
І душа здригнеться рушниково,
І дитинність вирветься з оков.
Як джерельце - Григорове слово –
З первозданним іменем: любов.
С.Чернілевський
Не
стане вогню усіх свіч
На свічечку серця мого,
Бо й серед мільйонів облич
Шукатиму тільки твого.
О .Лук'яненко
Іноді я відчуваю людину, як
рана сіль.
Гр.Тютюнник
Перебіг уроку
Мотивація навчальної діяльності.
Формування
позитивної настанови.
Учитель. Чи знаєте ви, що найулюбленішими
тваринними символами українців є птахи. Люди вважали, що навесні душі померлих
в образі птахів повертаються на землю, а восени відлітають до раю. Очевидно, зі
слів до раю утворилося слово вирій. А ключі від вирію, - ідеться
в легенді, - Бог довірив зозулі. Відмикає зозуля тими ключами вирій, випускає
птахів по черзі на землю. А ще Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя
людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших
птахів. Тому не встигає пташина висидіти дитинчат і підкидає яйця в чужі
гніздечка. Та хоч би як там було, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив
погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми
дітьми, називали лагідно «зозуленькою-матінкою».
Опора
на суб'єктний досвід учнів.
♦ Погляньте
на картину Марії Примаченко «Зозуля на калині». У чому її неповторність?
М.Примаченко. Зозуля на калині. 1962 р.
♦ Прочитайте рядки народних пісень, у
яких згадується зозуля. Кого або що символізує птах у пісенній творчості
нашого народу?
«Зозуленька
в лузі - серденько в тузі», «закувала зозуленька - заплакала дівчинонька», «ой
полети, зозуленько, на зорі раненько, та й на моїй годиноньці закуй
жалібненько», «зозуле, зозуле, десь ти горе чуєш, край моєї хати на калині
куєш», «в неділю раненько зозуля кувала, ой то не зозуля, то рідная мати, вона
проводжала сина у солдати...»
Запишіть власні асоціації з цим словом.
Оголошення
теми уроку.
Цілевизначення.
♦ Запишіть
і обговоріть цілі уроку.
Знати:
Ø
що таке новела;
Ø
історію написання новели «Три зозулі з
поклоном»;
Ø
зміст твору, автобіографічні мотиви;
Ø
що таке обрамлення, художня деталь.
Уміти:
Ø
давати характеристику персонажам новели;
Ø
пояснювати символічність назви, коментувати
зміст епіграфа;
Ø
визначати функції обрамлення й художньої деталі
у творі.
Опрацювання
нового навчального матеріалу.
Актуалізація
опорних знань.
♦ Пригадайте,
що називається новелою. Сформулюйте визначення.
(Новела
- стислий розповідний твір про якусь незвичайну подію з несподіваним
фіналом.)
♦ Які
ознаки властиві цьому жанрові? (Для новели характерні наскрізні деталі,
виразні штрихи, влучні слова для передачі зображуваного.)
♦
Запишіть у зошити речення: «"Три зозулі з поклоном" Григора
Тютюнника за жанром є новелою, бо...» (Доводити цю тезу й доповнювати
висловлювання учні мають упродовж уроку, працюючи над змістом і формою твору.)
Уведення
в історико-психологічний і мистецький контекст написання твору.
В
автобіографії Григора Тютюнника є такі рядки: «У тридцять сьомому році, коли
батькові сповнилося рівно сорок, його заарештували, маючи на увазі політичний
мотив, і пустили по сибірських етапах...» Тільки в середині 50-х батька
письменника було реабілітовано посмертно.
♦
Прочитайте висловлювання. Що об'єднує їх? Доведіть, що новела «Три зозулі з
поклоном» - автобіографічний твір.
Невимовний
біль, туга за батьком, коли холодного осіннього дня 1937 року його,
безневинного, взяли під варту і вивезли з рідної Шалівки до Полтави, а згодом
далі й далі - на край світу, аж до «Сибіру неісхо-димого», де він і загинув -
це пам'ятає п'ятилітній Григір, що, плачучи, біг за возом.
«Я тільки
тріньки-трінечки пам'ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була
велика. Вони часто клали ту руку мені на голову, і під нею було тепло й
затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось
хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким...» (Тютюнник Г.
В сутінки / Г.Тютюнник // Твори : у 2 кн. - Кн. 1: Оповідання / упоряд.
А.Шевченко ; передмова О.Гончара. - К. : Молодь, 1984.-С 21.)
«Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого
батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка
була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько й мати, ніколи
не посміли зневажити ту любов, велику і безмежну. Отож: Марія пекла коржики,
збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали
розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки... Ти подивись,
яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої
мами... Мабуть, одна вона в цілім світі шукала підтримки у своєї суперниці,
співчувала їй і жаліла. І якщо доля дасть мені таланту... Не дивися так
скептично... Не таланту - Бог із ним... Якщо поталанить мені щось написати - воздам хвалу жінці й красі» (Зі
щоденникових записів).
«Тютюнник
читав стривожено і зовсім тихо, ніби остерігався, що не витримає, зірветься.
Його творів актори так не читають. Відчувалося, що і він любив цю новелу, у
якій вивершив самого себе. Можливо, навіть не вірив, що вона в нього таки є.
Важко сказати, що це було: осяяння, благо-словіння, яке захопило не тільки
автора, але й нас, принишклих... у кімнаті? Новела - всього кількасот слів -
звучала як епічний твір у супроводі високої і надзвичайно поетичної ноти: ТРИ
ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ...» (О.Шугай).
Ø
Чому так
важливо для письменника було написати цей твір?
Ø
З яких
причин новелу тривалий час не публікували?
♦ У 1976
році до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень,
які він виконував, особливо вразила письменника одна - «Летіла зозуля через мою
хату...» Говорилося в ній не просто про нещасливе кохання, а й про вічне,
непереборне ніким і нічим страждання людини. Прослухайте улюблену (за
свідченням сучасників) народну пісню Григора Тютюнника в запису. Чому таке
сильне враження справив твір на митця? Як пісня перегукується з новелою?
Летіла
зозуля через мою хату,
Сіла на
калині та й стала кувати.
Ой чого,
зозуле, ой чого ж ти куєш?
Хіба ти,
зозуле, добро мені чуєш?
Якби не
чувала, то би не кувала,
Про тебе,
дівчино, всю правду сказала.
Ой Боже
мій, Боже, що я наробила?
Козак має жінку, а я полюбила.
Козак має
жінку, ще й діточок двоє.
Ще й
діточок двоє, чорняві обоє.
А я ж тих
діточок та й не понаймаю,
З тобою,
Марусино, в саду й погуляю.
Гуляв
козаченько неділю й дві ночі,
Прийшов
козаченько до дівчини в гості.
Ой Боже
мій, Боже, який я удався,
На чужій
сторонці за жінку признався.
Не так же
за жінку, як за дві дитини,
Розкололось
серце на дві половини.
Робота
з твором.
♦ Вчитайтеся в заголовок твору і присвяту. У
чому полягає символічне значення їх.
♦ Який
образ є наскрізним у новелі? Перечитайте перший абзац твору. Знайдіть наскрізну
художню деталь, яка глибиною свого змісту виходить за рамки суто художнього
засобу і набуває символічного звучання. Схарактеризуйте художні засоби, які
використовує автор, уводячи цей образ у площину твору.
Словникова
робота. Запишіть визначення поняття художня деталь. Поміркуйте, у
розкритті яких образів новели деталі відіграють вирішальну роль.
Художня
деталь - риса, подробиця, художній засіб, які надають образові або картині
особливої виразності, яскравіше відображаючи їхню художню ідею.
Ø
Що символізує образ сосни? (Це символ
рідного житла, зв'язку з родом і народом, з рідною землею. Засланому до Сибіру
українцеві сниться сосна, яку посадив коло хати: «Це вона вже досі в коліно, а
може, й вища. Сосна –а за нею річки синє крило...»)
♦ Перечитайте прикінцеве речення новели. Про
що йдеться в цьому мікродіалозі юнака з «татовою сосною»? (Дерево, що його
посадив батько, символізує тут нерозривну єдність між поколіннями, міцність
родинних стосунків. «Татова сосна» - це незнищенна пам’ять, яку ніхто в людини
не відбере: жодна система, тоталітарна чи будь-яка інша, не викорінить у
людині любові дорідного дому, родини, світлого й чистого кохання.)
Характеристика
образів. Марфа
♦
Прочитайте портретні описи Марфи. Як автор характеризує героїню через зовнішність?
♦ Знайдіть і зачитайте слова інших персонажів
твору, які характеризують Марфу. Як ставилися до жінки Михайло й Софія?
♦ Перечитайте в особах діалог
Марфи з поштарем Левком. Чому чоловік не осуджує, а навпаки, жаліє дівчину?
Ø
Як Григір Тютюнник описує почуття Марфи? У чому
її внутрішня краса? Доведіть, що любов Марфи до Михайла неземна. (Марфа
жила тільки тим, що бачила Михайла, у його присутності аж світилася. Навіть
коли чоловік безслідно зник на каторзі, вона продовжує його чекати, «серцем
чує», коли мав прийти лист. Марфа відчуває свого коханого навіть через тисячі
кілометрів. її душа в Сибіру поруч із ним.)
Ø
Чим є кохання для Марфи?
Ø
Марфа щаслива жінка чи ні?
Ø
Який з епіграфів до уроку віддзеркалює почуття
жінки?
Софія
♦ Старогрецьке ім'я Софія означає мудрість.
Доведіть, спираючись на текст новели, що Софія справді мудра жінка.
♦
Схарактеризуйте взаємини Софії й Марфи. Як можна потрактувати слова: «У горі,
сину, ні на кого серця немає. Саме горе»? (Софія - спокійна, врівноважена,
співчутлива, вона без заздрощів ставиться до Марфи. Сама просить чоловіка: «Ти,
Михаиле... хоч би
разочок на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе світиться...»)
♦
Доведіть, що Софії притаманна така риса, як толерантність. Як вона характеризує
Марфині почуття до Михайла? Чому співчуває сусідці?
♦
Дослідіть, як автор змальовує стосунки Софії й Михайла. У чому запорука
міцності їхньої родини?
Карпо
♦ Зачитайте
портрет Карпа. Поясніть фразеологізми - «хоч викинь», «тьопає, як за себе
кидає». Яку функцію виконує цей персонаж у творі?
Ø
Чому Марфа не любила Карпа? («Нерівня душ -
це гірше, ніж майна» (Л.Костенко). Для Карпа нікого і нічого у світі не
було, окрім галушок.)
Михайло
♦ Визначте художні засоби і прийоми, за
допомогою яких автор моделює образ Михайла. (Портретний опис, оцінка іншими
персонажами, монолог героя.)
Бесіда
• Як автор вибудовує зв'язок між батьком і
сином? («Татові сосни», зовнішня схожість їх.)
• Яка деталь є головною в портреті Михайла?
• Чому чоловік уникає Марфиних поглядів?
• Що змінилося в Михайлові на засланні?
• Зачитайте портрет батька. Порівняйте з
попереднім описом. Що досягає автор за допомогою контрасту між першим портретом
батька і другим?
• Чи знищила система його внутрішні переконання?
Перечитайте фрагмент листа, де описано умови перебування в таборі.
• Яким настроєм пройнятий лист до дружини?
• Про які почуття до Софії й Марфи можна
судити з написаного Михайлом?
• Чи є в новелі відповідь на запитання: «Як
вони чули одне одного - Марфа і тато? Як?..»
• Чому Михайло не побоявся писати дружині про
своє почуття до іншої?
• Чому Михайло не відповів на почуття Марфи? Як
це його характеризує?
• Відчуття зв'язку між Марфою і каторжанином
Михайлом досягає метафізичного рівня, за яким - зникнення тілесної оболонки і
реального світу. Це розуміє син-оповідач. Проаналізуйте прикінцеві слова новели
від «Коли се було...»
Аналіз
композиції новели.
• Визначте, де починається і де закінчується
дія у творі? Чи є в новелі обрамлення? Яка його мета?
Словник
Обрамлення
- початкова і завершальна композиційні частини твору, що є ніби рамкою для
інших його частин.
(Автор
використовує у творі прийом обрамлення, щоб через безпосередність розповіді
ліричного героя (на початку і наприкінці твору) досягти більшої емоційності в
зображенні трагедії окремої людини й усього народу, що пережив сталінські
репресії.)
• Схарактеризуйте інші
композиційні елементи твору? Яке місце у структурі новели посідають спогади героїв? Чи можна
назвати Михайлів лист твором у творі? Який момент оповіді є кульмінаційним?
Оживлення
тексту. Інсценування фрагмента твору.
Учні
представляють в особах діалог поштаря Левка з Марфою, за якими спостерігає Софія,
озвучуючи слова оповідача. Після того учень і учениця зачитують поетичний
«Діалог сердець».
Діалог
сердець
Вона.
Скажи мені,
милий друже,
Насмілюсь
тебе запитать:
Чом серце
стає недуже,
Як очі
твої зорять?
Він.
Ти -
смуток мій, моя пастка,
Кажу тобі
знову «Ні»,
Та
рветься душа на частки,
Немов
суперечить мені.
Вона.
Прошу я:
із тим не мирися,
Що кажуть
твої вуста:
До серця
мого прихилися,
Там чутно
лиш стукіт «Так».
В і н.
Прости
мені, зоре ясна,
Прости -
і навік прощай...
Твоє
почуття не згасне
Візьму у
чужинський край.
Всю тугу
до серця скличу –
Зозулями
прилетить...
Вклонюся
душею тричі –
Всевишня
любов простить...
Підсумкова
бесіда.
Ø
Що означає для автора любов? (Для Григора
Тютюнника любов - це відчуття людиною людини, спорідненість душ.)
Ø
Як епіграф до твору виражає його основну думку?
Коли говорять про любов всевишню? Яка це любов?
Ø
У чому
автобіографічність новели? (В образах головних героїв упізнаваний сам автор
(хлопець-студент), його батько Михайло, якого було репресовано. До речі, батькове
ім'я Тютюнник зберіг.)
Ø
Як Григір Тютюнник розв'язує вічну проблему
любовного трикутника? (Усі герої знедолені, але кожен зберіг у найскладніших
перипетіях долі людяність, красу духовного світу. їх об'єднала «любов
всевишня».)
Ø
Чому було розтоптане життя трьох прекрасних
людей?
Ø
Від чийого імені ведеться розповідь? Чого при
цьому досягає автор? (Розповідь ведеться від трьох осіб - матері, батька,
юнака - у стримано-побутовій манері, проте трагізм відчувається у кожному
рядку. Його долає сила кохання, внутрішня краса людей, яких не знищать жодні
репресії.)
♦ Поясніть назву оповідання. («Три зозулі з
поклоном» - це глибока чоловіча подяка за любов. Навіть на такій відстані Марфина душа не відпускає Михайла.
Він з повагою ставиться до її почуттів, але не в змозі дивитися на страждання,
тому хоче, щобйого забула, покликала свою душу назад. Три зозулі - символічні
три долі, три туги, освячені любов'ю. Тому й уклонився ім автор. Людина попри
всі життєві буревії має зберегти любов і передати її у спадок дітям. Традиційно
в народі, щоб позбавити мук людину, якій не могли відповісти взаємністю в
коханні, через старця чи малу дитину передавали «три зозулі з поклоном», що
означало: «Забудь, залиш, відпусти».)
Ø
Що є характерним для української душі у
християнській моралі? У яких ще творах українських письменників це відображено?
Ø
Як автор ставиться до своїх персонажів? Який
образ постійно присутній у його уяві? Який епіграф до уроку ілюструє почуття
Григора Тютюнника?
Ø
Чому жоден з героїв новели не бореться за своє
щастя?
♦ Поміркуйте, які почуття об'єднують Михайла,
Софію й Марфу. На схемі над стрілками впишіть їх.
Слова,
подані курсивом, учні мають вписати самостійно.
Їх об'єднала «любов всевишня»
♦ На основі проведеного аналізу художнього тексту
визначте особливості творчої манери Григора Тютюнника. Спробуйте знайти свою
відповідь на запитання героя-оповідача: «Чому вони не одружилися, отак одне
одного чуючи?» (Лаконізм, повільність сюжету, ліризм, емоційна насиченість
оповіді, психологізм, акцент на художній деталі, відсутність розлогих авторських
відступів, стислість і точність портретних характеристик, пейзажів, інтер'єрів,
близькість мови до народної -
багатство лексики, синонімів, влучних висловів,
приказок.)
♦ Зачитайте епіграф, присвячений Гри-горові
Тютюннику. Прокоментуйте його.
♦ На початку уроку ми визначили жанр твору як новелу.
Закінчіть висловлювання: «"Три зозулі з поклоном" є новелою, бо...»
Домашнє завдання (на вибір), і.
Написати твір-мініатюру «Любов - це коли віддаєш». 2. Підготувати письмовий
відгук на один із творів Гр.
Тютюнника, прочитаних самостійно.
захист,
любов повага
кохання,
повага, довіра
розуміння,
жаль,
кохання
душевний біль,
кохання
|
розуміння,
співчуття,
жаль
розрада в горі,
співчуття
|
Михайло
|
Софія
|
Марфа
|
Немає коментарів:
Дописати коментар