Урок у 8 класі

Урок  у 8 класі

Тема. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність ху­дожнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору.

ТЛ: поглиблення понять про художній об­раз, художній твір.

Ім'я у р о к у: "І знову у мандри запрошу­ють книги".

Мета:

ü окреслити коло проблем, які розв'я­зуватимуться на уроках української літерату­ри впродовж року, семестру;

ü розкрити значен­ня мистецтва слова в духовному житті люди­ни; ознайомити учнів з різновидами художніх образів;

ü розвивати у восьмикласників відчуття краси і сили художнього слова, образно-логічне мислення, уяву, творчі здібності, спри­яти становленню їхніх літературно-художніх смаків;

ü виховувати інтерес до літератури.

Цілі.

Учні знатимуть: функції літератури як мистецтва слова, її роль у духовному житті лю­дини; різновиди художніх образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові то­що); сутність поняття єдність змісту і форми; коло проблем, що розв'язуватимуться на уроках протягом року, семестру.

Учні вмітимуть: сприймати художню літературу як одну з форм духовної діяль­ності людини; висловлювати міркування про функції мистецтва слова; знаходити в тексті художні образи, розрізняти типи їх, поясню­вати роль; аналізувати художній твір у єд­ності змісту і форми; планувати навчальну діяльність на семестр.

Тип уроку. Урок вивчення нового ма­теріалу.

Обладнання: підручник, виставка кни­жок "І знову у мандри запрошують книги", картки зі схемою "Образи художнього твору", картки з текстом вірша В.Сосюри.

Методи, прийоми і форми робо­ти: експрес-презентація творів, які вивчати­муться у 8-му класі, формування "папки успіху", робота з підручником, пояснення вчителя, робота в парах, "Коло думок", "Мікрофон".

Випереджувальні завдання (за бажанням). 1. Представити в оригінальній формі (скажімо, рекламні ролики) кілька творів, що вивчатимуться у 8-му класі, та їхніх авторів. 2. Підготувати виразне читання в ролях поезії М.Рильського "Діалог".

Епіграф:                      

                   "Життя коротке - література вічна..."

                                                                                               Гіппократ

Хід  уроку

1. Мотиваційний етап.

і. Забезпечення емоційної готовності до уроку. (Привітання з новим навчальним ро­ком, обмін побажаннями.)

2. Вступне слово вчителя. Вітаю вас, мої юні друзі, на першому уроці україн­ської літератури. Ми вирушаємо сьогодні в нову мандрівку стежками одного з найдивовижніших мистецтв - мистецтва слова. На цьому шляху ви стрінетеся з відомими пись­менниками, чиї імена золотими літерами викарбувані на скрижалях української і вселюд­ської культури, тож сподіваюся, що мандрів­ка буде для вас цікавою і корисною. Вірним супутником у ній стане підручник з україн­ської літератури, який написали... (називає авторів). Погортайте його, будь ласка, і поді­літься своїми першими враженнями.

3. Обмін враженнями в парах із подаль­шим озвученням кількома учнями.

4. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

а)  Експрес-презентація творів, що вивча­тимуться у 8-му класі, "І знову у мандри за­прошують книги".

б)  Представлення виконаних випереджу­вальних завдань.

II. Цілевизначення і планування.

1. Окреслення кола проблем, які розв'язу­ватимуться протягом року, семестру.

Учні отримують картки, за якими визна­чають основні цілі вивчення літератури впродовж першого семестру, дізнаються про дати   і  форми   проведення   контрольних робіт, заповнюють анкети, де записують найважливіші ціпі своєї роботи, і вкладають їх у "папки успіху". Протягом року папки поступово наповнюватимуться матеріала­ми, які засвідчать досягнення школярів: творчі й рефлексивні роботи, малюнки, крос­ворди тощо.

2.  Повідомлення теми уроку, визначення цілей його.

3. Узгодження плану роботи.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1.   Слово вчителя. "Сонце освітлює людині шлях - книжка дає їй крила", - мудро мовлять у народі. Проте останнім часом з'яв­ляються інші думки. Навіщо у третьому тися­чолітті взагалі читати, коли є такі потужні за­соби масової комунікації, як телебачення, відео, комп'ютер? І чи потрібне людині техно­генної епохи мистецтво, а отже, ліричні по­чуття, відчуття краси? Чи, можливо, краса лише в раціоналізмі?

Ця дискусія не вчорашня, вона виникла ще в 50-х роках минулого століття ("Чи по­трібна гілочка бузку в космосі?"). М.Рильсь­кий відгукнувся на неї своїм "Діалогом".

2. Виразне читання підготовленими учня­ми вірша "Діалог".

1-й голос.

У часи космічної ракети,

Кібернетики та інших див

За облавок викиньте, поети,

Допотопних ваших солов'їв!

Геть жбурніть симфонії та мрії,

Як ганчірку кидають за тин!

Хто мотор полагодити вміє,

Вартий більше, ніж знавець картин!

2-й голос.

Ця сперечка виникла не вчора,

Може, у печерній ще добі,

Але буть додатком до мотора

Для людини мало, далебі!

Як же так убого ви живете,

Чом так занепали ви, скажіть,

Що у дні космічної ракети

Солов'я не в силі зрозуміть?

3. "Коло думок".

 Яка ваша позиція у цій дискусії? Сфор­мулюйте її одним реченням. Чи погоджуєтеся ви з думкою Гіппократа "Життя коротке – література вічна"? (Відповіді учнів.)

4. Робота з підручником.

•  Самостійно опрацювати статтю підруч­ника (с. 5, б).

•  Створити опорний конспект (ОК) її, де було б відображено відповіді на такі пункти:

Ø Що таке образ?

Ø Різновиди образів.

Ø Роль художніх образів.

Ø Функції художньої літератури.

•  Придумати і поставити своєму сусідові 2-3 запитання за прочитаним.

5.   Фронтальна бесіда для акту­алізації опорних знань.

•   Що таке художня література?

•   У чому її особливості як виду мистецтва?

•  Чому, на вашу думку, літературу називають людинознавством?

•  Дайте визначення художнього образу.

•   Назвіть відомі вам види образів художнього твору.

6. Робота зі схемою.

•  Використовуючи власні знання і мате­ріал підручника, доповнити схему "Образи художнього твору". (Учням роздаємо схему на окремих аркушах.)

7. Поглиблення знань про аналіз худож­нього твору.

Слово в ч и т е л я. Ви вже знаєте, що в художньому творі співіснують дві правди - життєва й художня, бо в ньому завжди життєвий зміст, пройшовши крізь творчу уяву письменника, втілюється у словесну художню форму. Отож зміст і форма художньо­го твору становлять неподільну єдність.

Ідейно-тематична основа твору вира­жається через змалювання характерів, типів, яким належить центральне місце у створенні картин людського життя. Усе інше - описи Природи, зовнішності, авторські міркування тощо - підпорядковані цьому основному зав­данню. Саме ж це змалювання здійснюється словесними засобами. Образно кажучи, слово - одяг усіх фактів і думок, без нього немає ху­дожнього літературного зображення. А кожне слово, залежно від оточення, в яке воно по­трапляє (контексту), набуває різних емоцій­них відтінків, і, відповідно, звучить то один, то інший звук його багатої клавіатури.

Простежмо це на прикладі вірша В. Сосюри (текст поезії роздаємо учням або про­ектуємо на екран):

Тихо. В повітрі ні руху.

Слів де для пісні знайду?

Падають тепло і глухо

Яблука в нашім саду.

В небі печаль журавлина.

В'януть і никнуть цвіти.

Вийду, а обрій шипшинний,

Гляну: а небо - як ти.

Хмарка пливе кучерява,

Тихо, як сон, розтає.

Сині під місяцем трави,

Вітер - зітхання твоє.

Вдаль простягаю я руки,

Слухаю, кличу і жду...

Падають тепло і глухо

Яблука в нашім саду. Ще раз услухаймося в останні рядки:

 "Па­дають тепло і глухо  

Яблука в нашім саду".

Найбільше нашу увагу привертає слово глухо. Воно несе в собі відтінок суму, адже ми ніколи не скажемо "глуха радість": для нас вона, на­впаки, дзвінка. Це слово, крім настрою, пере­дає і звук: короткий глухий стукіт, породже­ний падінням стиглого плоду на землю. Так і вчувається приглушене "гуп", у якому поєдна­лись і прощальне тепло літа, і ще світла, спов­нена краси щедрість ранньої осені. Повторю­ючись в останній строфі, слово глухо набуває звучання печалі. Це тому, що воно потрапляє в оточення інших слів, які передають печаль ліричного героя: слухаю, кличу і жду. Адже все, що криється за цими словами: і слухання, і поклик, і чекання - сповнене смутку.

Ми проаналізували лише одну з можливо­стей слова - основного будівельного матеріалу в художній літературі, її першоелемента.

Будь-який художній твір - це явище мис­тецьке, і його слід розглядати в єдності змісту, створеного уявою автора (зображені події і персонажі, тема, ідея, проблематика, висловлені думки і почуття), і форми вира­ження його (словесні образи, композиція, по­рядок подій у сюжеті. Тобто з'ясувати, наскільки останні допомагають донести до читача думку автора, сприяють розкриттю ха­рактеру, образу персонажа).

Весь художній твір, всі описи, стосунки між персонажами, характеристика їх, усі мовні за­соби підпорядковані прагненню митця вирази­ти свій ідеал, своє уявлення про вищу форму досконалості, тобто переконати читача у спра­ведливості й красі свого ідеалу, потребі втілю­вати його в життя. Тому створений письменни­ком світ завжди цікавий нам. Чимось він нас щоразу захоплює, і ми знаходимо в ньому щось як близьке нам і знайоме, так і нове. Можливо, через мистецтво слова ми відкриваємо й самих себе, дивимося на себе неначе збоку.

У цьому й полягає покликання творців ху­дожньої літератури - письменників. Своїми творами вони запрошують нас до діалогу. Нехай цей діалог буде для вас цікавим і плідним.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

"Мікрофон": "Що на сьогоднішньому уроці було для мене найважливішим?"

Домашнє завдання.

Обов'язкове.

1. Опрацювати вступну статтю підручника.

2. Написати твір-мініатюру "Чого я чекаю від уроків української літе­ратури?". 3. Визначивши читацьке завдання: які почуття, переживання, думки я хочу викликати в однокласників, - підготувати виразне читання пісень "Зажурилась Украї­на...", "Та, ой, як крикнув же та козак Сірко".

За бажанням.

1. Оформити на окре­мих картках висловлювання видатних людей про українську народну пісню як епіграф до наступного уроку.

2. Підготувати повідом­лення на тему "Історичні народні пісні про напади турків і татар". 3. Підготувати коротку розповідь про кошового отамана І.Сірка.